цвигнути
цви́гнути
дієслово доконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвигнути — ЦВИ́ГНУТИ, ну, неш, док., що, заст., розм. Однокр. до цви́гати. [Демко:] От штука, брат ти мій..! Як тільки одіткнеш затичку, а воно [шампанське] так і цвигне з пляшки!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- цвигнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до цвигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвигнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
- цвигнути — ЦВИ́ГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до цви́гати. [Демко:] От штука, брат ти мій..! Як тільки одіткнеш затичку, а воно [шампанське] так і цвигне з пляшки!.. (Кроп., II, 1958, 218). Словник української мови в 11 томах