цвигнути

цви́гнути

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвигнути — ЦВИ́ГНУТИ, ну, неш, док., що, заст., розм. Однокр. до цви́гати. [Демко:] От штука, брат ти мій..! Як тільки одіткнеш затичку, а воно [шампанське] так і цвигне з пляшки!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  2. цвигнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до цвигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цвигнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. цвигнути — ЦВИ́ГНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до цви́гати. [Демко:] От штука, брат ти мій..! Як тільки одіткнеш затичку, а воно [шампанське] так і цвигне з пляшки!.. (Кроп., II, 1958, 218). Словник української мови в 11 томах