цвиндрик
цви́ндрик
іменник чоловічого роду, істота
легковажний чоловік, юнак; жевжик
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвиндрик — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- цвиндрик — ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. – Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв). Словник української мови у 20 томах
- цвиндрик — -а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвиндрик — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови
- цвиндрик — ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Мокр., Слід.., 1969, 163). Словник української мови в 11 томах