1. Орфографічний словник української мови

цвиндрик

цви́ндрик

іменник чоловічого роду, істота

легковажний чоловік, юнак; жевжик

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвиндрик — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  2. цвиндрик — ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. – Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв). Словник української мови у 20 томах
  3. цвиндрик — -а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвиндрик — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови
  5. цвиндрик — ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. — Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Мокр., Слід.., 1969, 163). Словник української мови в 11 томах