1. Словник української мови в 11 томах

цвиндрик

ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик.

— Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Мокр., Слід.., 1969, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвиндрик — цви́ндрик іменник чоловічого роду, істота легковажний чоловік, юнак; жевжик діал. Орфографічний словник української мови
  2. цвиндрик — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  3. цвиндрик — ЦВИ́НДРИК, а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. – Сталося це саме тоді, коли вийшов декрет про розводи, який отих цвиндриків, що звикли щотижня жінок міняти, наче холодним душем обдав (Ю. Мокрієв). Словник української мови у 20 томах
  4. цвиндрик — -а, ч., діал. Легковажний чоловік, юнак; жевжик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цвиндрик — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ ім. (несерйозний чоловік), ЛЕГКОДУ́Х, ВІТРОГІ́Н (ВІТРОГО́Н) зневажл., ЖЕ́ВЖИК зневажл., ВЕРТИ́ХВІСТ зневажл., ШЕЛИ́ХВІСТ зневажл., МАРТОПЛЯ́С зневажл., СВИСТУ́Н зневажл., ШАЛАПУ́Т зневажл., ШАЛАПУ́ТНИК зневажл., ЦВИ́НДРИК діал. Словник синонімів української мови