1. Орфографічний словник української мови

цеберко

цебе́рко

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеберко — див. відро Словник синонімів Вусика
  2. цеберко — ЦЕБЕ́РКО, а, с. Те саме, що цебе́рка. В хаті в глиняному лучиннику горять смільні дранки, перетлілі їхні шматки з шипінням падають в цеберко з водою (М. Стельмах); А там он – з сусідньої гори – співаючи, іде солдат з цеберком (П. Словник української мови у 20 томах
  3. цеберко — -а, с. Те саме, що цеберка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цеберко — ВІДРО́ (металева або дерев'яна посудина конічної чи циліндричної форми, з дужкою для носіння й зберігання води та іншої рідини), КОНО́ВКА (КОНІ́ВКА рідше), ШАПЛИ́К, ЦЕБЕ́РКА, ЦЕБЕ́РКО, ЦЕБРИ́ЦЯ фольк., КО́НВА (КІ́НВА) діал., КИ́БЕЛЬ діал., ПУ́ТНЯ діал. Словник синонімів української мови
  5. цеберко — ЦЕБЕ́РКО, а, с. Те саме, що цебе́рка. В хаті в глиняному лучиннику горять смільні дранки, перетлілі їхні шматки з шипінням падають в цеберко з водою (Стельмах, II, 1962, 348); А там он — з сусідньої гори — співаючи, іде солдат з цеберком (Тич., II, 1957, 67). Словник української мови в 11 томах