1. Орфографічний словник української мови

цебрик

це́брик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цебрик — див. відро Словник синонімів Вусика
  2. цебрик — ЦЕ́БРИК, а, ч. Зменш. до це́бе́р 1, 2. Рибу позбирали в здорові шаплики й цебрики (І. Нечуй-Левицький); Пазя за той час помила тарелі та й виносила на двір цебрик вилляти воду (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. цебрик — -а, ч. Зменш. до цебер 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цебрик — ЦЕ́БРИК, а, ч. Зменш. до це́бе́р 1, 2. Рибу позбирали в здорові шаплики й цебрики (Н.-Лев., II, 1956, 229); Пазя за той час помила тарелі та й виносила на двір цебрик вилляти воду (Март., Тв., 1954, 382). Словник української мови в 11 томах
  5. цебрик — Цебрик, -ка м. 1) ум. отъ цебер. 2) раст. Thymus serpyllum. Вх. Пч. І. 18. Словник української мови Грінченка