централка

центра́лка

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. централка — ЦЕНТРА́ЛКА, и, ж., розм. 1. Мисливська рушниця центрального бою. Централка набивається готовими набоями, що закладаються в так званий набойник (патронник) (Остап Вишня); У Кержакова була добра рушниця-централка (О. Донченко). 2. Те саме, що центра́л. Словник української мови у 20 томах
  2. централка — -и, ж., розм. 1》 Мисливська рушниця центрального бою. 2》 заст. Централ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. централка — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
  4. централка — ЦЕНТРА́ЛКА, и, ж., розм. 1. Мисливська рушниця центрального бою. Централка набивається готовими набоями, що закладаються в так званий набойник (патронник) (Вишня, II, 1956, 199); У Кержакова була добра рушниця-централка (Донч., II, 1956, 64). 2. заст. Централ. Словник української мови в 11 томах