централка

В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал., ЦЮ́ПА діал., ФУРДИ́ГА діал. рідше; ЦЕНТРА́Л заст., ЦЕНТРА́ЛКА заст. розм. (в дорев. Росії — центральна каторжна тюрма перев. для політичних в'язнів); АРЕШТА́НТСЬКА, АРЕ́ШТ заст., БУЦЕГА́РНЯ заст. розм., КАТАЛА́ЖКА заст. розм., ТЕ́МНА заст., ХОЛО́ДНА заст., ЧО́РНА заст. (приміщення для тимчасового утримання арештованих, в'язнів). — Пане полковнику, ми вже в Варшаві. Пан Остап сидить у міській в'язниці (О. Довженко); Джерю випустили з тюрми на волю (І. Нечуй-Левицький); Беруть коваля, кують та ведуть до темниці (Н. Кобринська); (Іван:) Гаврила Куксенка в острог посадовили за те, що вкрав курку у шинкаря (М. Кропивницький); — Сидів я тоді в отсій ямі в слідстві (І. Франко); Він був головний злодій та й забив одного чоловіка в селі. Сидів уже кільканадцять літ у криміналі (Лесь Мартович); — До порубу приставити з мері або чуді, щоб ніхто не збагнув мови в'язневої (П. Загребельний); У нас, скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері! (П. Куліш); — Місяць у казенці та на цегляних ребрах спати, — тут, діду, чоловік вовком завиє (І. Франко); За віщо посадовлено до цюпи цього старого поляка, я так і не довідався (О. Досвітній); — Я з фурдиги. — Мокра і розпатлана, страшніша за всі привиди, стояла (Ольга) в хаті і просилася (Я. Качура); Розповідав.. про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (О. Гончар); Петруся продержали три тижні в поліційнім арешті (І. Франко); Економ її вигнав і настрахав, що посадить у буцегарню (В. Кучер); Вони наскочили на беззбройного незаможника, який стояв на варті біля каталажки, і випустили Собченка (І. Ле); Старий гріх знову прокинувся, завів його.. в темну, а з темної на вулицю (Панас Мирний); — Соцький! — гукнув суддя. — Одведи бабу в холодну! (Л. Яновська); Узяли Чіпку п'яного, силоміць посадили в чорну (Панас Мирний).

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.