центральний

ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил., ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, МАГІСТРА́ЛЬНИЙ, СТРИЖНЕ́ВИЙ (СТРИЖНЬОВИ́Й рідше), КАРДИНА́ЛЬНИЙ, КЛЮЧОВИ́Й, СТАНОВИ́Й рідше, ПЕРЕ́ДНІЙ рідше; ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ВИРІША́ЛЬНИЙ, ВИРІШНИ́Й рідше (від якого все залежить); КОНСТИТУТИ́ВНИЙ (який становить основу чого-небудь); ОСНОВОПОЛО́ЖНИЙ (який дає основу чому-небудь). Головною темою їхніх розмов була перемога (О. Гончар); І ще одна, може найголовніша, причина потягнула Марусяка до Ясенова: там жила Олена Срібнарчучка (Г. Хоткевич); Вітя найважливішим у житті вважав обережність (В. Козаченко); Основна.. риса українського історичного епосу — це патріотизм (М. Рильський); Ще в гімназії він з власної охоти навчився кількох європейських язиків (мов), прочитав у кождім із них чільні твори літератури (І. Франко); Одна з істотних ознак, власне найістотніша ознака моди — скороминущість, а одна з провідних, вирішальних ознак мистецтва — довготривалість (М. Рильський); Перша честь козака є шанувати товариство (О. Довженко); Добробут народний та воля — то наша найперша засада (П. Грабовський); Питання оволодіння майстерністю і, зокрема, робота над образом має для молодих поетів першорядне значення (А. Малишко); Центральна тема більшості творів шістдесятих років — учений і народ, наука і суспільство (М. Логвиненко); Одним із фундаментальних напрямів сучасної науки є фізика атомного ядра (з журналу); Генеральний принцип; Патріотична тема — одна із магістральних тем нашої літератури (з газети); Стрижневе завдання; Мистецтво і доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними (О. Левада); Питання ядерного роззброєння — ключова проблема сучасності (з газети); Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце (С. Васильченко); Визначальною рисою розвитку .. літератури й мистецтва завжди була і є передусім її суспільна актуальність (О. Левада); Як це трапилось, що .. він не подумав про вирішальну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Ю. Шовкопляс); Всяке насильство приват-доцент Можар вважає злочином перед основоположними постулатами загальнолюдського гуманізму, на яких він вихований (Ю. Щербак). — Пор. 1. важли́вий, суттє́вий.

ГОЛОВНИ́Й (який міститься, перебуває в центрі чого-небудь), ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, ПАРА́ДНИЙ, ПАРАДО́ВИЙ заст. (про сходи, вхід і т. ін.). З бічних вулиць і завулків все виїздили на головну вулицю нові грузовики (В. Кучер); Біля центрального входу на східцях сидить дідусь, гріється на сонці (А. Хижняк); З парадного під'їзду вискочила жвава дівчина (І. Волошин); За ними юрбою, з вискоком, трохи не з вибриком, пішли молоді гості на парадовий прихід з улиці (І. Нечуй-Левицький). — Пор. фаса́дний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Центральний — Центра́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. центральний — Осередній, осередковий; (- вулицю) головний, маґістральний, найважливіший; (комітет) провідний, керівний; (- опалення) централізований. Словник синонімів Караванського
  3. центральний — [цеинтрал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. центральний — Осередковий, осередній, зосереджений, головний, керівний Словник чужослів Павло Штепа
  5. центральний — ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до центр 1. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середені чого небудь; який є центром чогось, основним у чомусь. Словник української мови у 20 томах
  6. центральний — -а, -е. 1》 Прикм. до центр 1). Центральний кут — кут, утворений двома радіусами якого-небудь кола. 2》 Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь; який є центром чогось, основним у чомусь. || Який належить до центру міста, села і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. центральний — Центра́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. центральний — ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до центр 1. ▲ Центра́льний кут — кут, утворений двома радіусами якого-небудь кола. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь; який є центром чогось, основним у чомусь. Словник української мови в 11 томах