цесарець

цеса́рець

іменник чоловічого роду, істота

підданий Австро-Угорської монархії

іст., діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Австрієць. Словник української мови у 20 томах
  2. цесарець — -рця, ч., діал. Австрієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. Словник української мови в 11 томах
  4. цесарець — Цесарець, -рця м. и пр. см. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309. Словник української мови Грінченка