цесарець

Цесарець, -рця

м. и пр. см. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цесарець — цеса́рець іменник чоловічого роду, істота підданий Австро-Угорської монархії іст., діал. Орфографічний словник української мови
  2. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Австрієць. Словник української мови у 20 томах
  3. цесарець — -рця, ч., діал. Австрієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. Словник української мови в 11 томах