цесарець
Цесарець, -рця
м. и пр. см. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цесарець — цеса́рець іменник чоловічого роду, істота підданий Австро-Угорської монархії іст., діал. Орфографічний словник української мови
- цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Австрієць. Словник української мови у 20 томах
- цесарець — -рця, ч., діал. Австрієць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць. Словник української мови в 11 томах