1. Орфографічний словник української мови

циркач

цирка́ч

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циркач — ЦИРКА́Ч, а́, ч., розм. Артист цирку. Колись він бачив циркача, який тягав з усіх кишень гроші, хоч він їх туди й не клав (Ю. Збанацький); Шеф іноді дивився на наші вправи, виказуючи знання спорту. Словник української мови у 20 томах
  2. циркач — -а, ч., розм. Артист цирку. || перен. Спритна людина, здатна на будь-які витівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. циркач — ЦИРКА́Ч, а́, ч., розм. Артист цирку. Колись він бачив циркача, який тягав з усіх кишень гроші, хоч він їх туди й не клав (Збан., Курил. о-ви, 1963, 21); Шеф іноді дивився на наші вправи, виказуючи знання спорту. Словник української мови в 11 томах