циркач
цирка́ч
-а, ч., розм.
Артист цирку.
|| перен. Спритна людина, здатна на будь-які витівки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- циркач — цирка́ч іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- циркач — ЦИРКА́Ч, а́, ч., розм. Артист цирку. Колись він бачив циркача, який тягав з усіх кишень гроші, хоч він їх туди й не клав (Ю. Збанацький); Шеф іноді дивився на наші вправи, виказуючи знання спорту. Словник української мови у 20 томах
- циркач — ЦИРКА́Ч, а́, ч., розм. Артист цирку. Колись він бачив циркача, який тягав з усіх кишень гроші, хоч він їх туди й не клав (Збан., Курил. о-ви, 1963, 21); Шеф іноді дивився на наші вправи, виказуючи знання спорту. Словник української мови в 11 томах