цоколь

цо́коль 1

іменник чоловічого роду

у будинку

цо́коль 2

іменник чоловічого роду

в електролампі

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цоколь — (пам'ятника) постамент, підніжжя, П'ЄДЕСТАЛ|Ь|; ГЕОЛ. обніжжя, підошва. Словник синонімів Караванського
  2. цоколь — [цокол'] -л'у (в будинку) і -л'а (в електролампі), ор. -леим, м. (на) -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. цоколь — Підмур, підстінок Словник чужослів Павло Штепа
  4. цоколь — ЦО́КОЛЬ, ч. 1. род. ю. Нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будови, що безпосередньо лежить на фундаменті і дещо виступає вперед порівняно з частиною, розташованою вище. Величезні брили цоколю... Словник української мови у 20 томах
  5. цоколь — ч. 1》 род. -ю. Нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будови, що безпосередньо лежить на фундаменті і дещо виступає вперед порівняно з частиною, розташованою вище. || Постамент, підніжжя скульптури, колони і т. ін. || геол. Обніжжя, підошва. 2》 род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цоколь — цо́коль (італ. zoccolo) 1. Нижня частина постаменту, скульптури, зовнішньої стіни будинку, яка розміщена безпосередньо на фундаменті і трохи виступає. 2. Частина електронної або освітлювальної лампи, через яку здійснюється роз’ємний контакт електродів лампи з електричним колом. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. цоколь — 1. найнижча наземна частина будівлі, виступаюча або заглиблена відносно верхньої частини муру; 2. нижня частина скульптури або п'єдесталу пам'ятника; 3. частина лампи, через яку здійснюється роз'ємний контакт з електричним колом. Універсальний словник-енциклопедія
  8. цоколь — ПОСТАМЕ́НТ (під пам'ятник, скульптуру, колону тощо), ПІДНІ́ЖЖЯ, ПРИМІ́СТ заст.; ЦО́КОЛЬ, П'ЄДЕСТА́Л (перев. пам'ятника). Здоровенний кіт.. скакав якийсь час з постамента на постамент, доки врешті здимів (О. Словник синонімів української мови
  9. цоколь — Цо́коль, -колю; -колі, -колів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. цоколь — ЦО́КОЛЬ, ч. 1. род. ю. Нижня частина зовнішньої стіни якої-небудь будови, що безпосередньо лежить на фундаменті і дещо виступає вперед порівняно з частиною, розташованою вище. Словник української мови в 11 томах
  11. цоколь — (італ. < лат.) Монументальне підніжжя споруди, монумента, колони тощо, розташоване на фундаменті. Щоб відзначити міцність та спроможність витримати навантаження верхніх частин, форми... Архітектура і монументальне мистецтво