1. Орфографічний словник української мови

цькування

цькува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цькування — ЦЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. цькува́ти. [Голоси:] А де ж пантера? – Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара... Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування) (Леся Українка); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам справжню насолоду (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  2. цькування — -я, с. Дія і стан за знач. цькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цькування — ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ кого, чого і без додатка (з метою пригноблення), ГОНІ́ННЯ, ГОНЬБА́ на кого, рідше, НА́ГІНКА розм.; ЦЬКУВА́ННЯ кого, чого і без додатка (особливо жорстоке). Словник синонімів української мови
  4. цькування — Цькува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цькування — ЦЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. цькува́ти. [Голоси:] А де ж пантера? — Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара… Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування) (Л. Укр., II, 1951, 541); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Словник української мови в 11 томах
  6. цькування — Цькування, -ня с. Травля собаками. Словник української мови Грінченка