цькування

ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ кого, чого і без додатка (з метою пригноблення), ГОНІ́ННЯ, ГОНЬБА́ на кого, рідше, НА́ГІНКА розм.; ЦЬКУВА́ННЯ кого, чого і без додатка (особливо жорстоке). Не знав Сава про причину довголітньої відсутності сина, про переслідування, солдатчину, тюрми та заслання (Л. Дмитерко); Гоніння на інакомислячих; (Прісцілла:) Він перше мав до нього (християнства) неохоту, хоч і не вірив поклепу на віру і не хвалив гоньби на християн (Леся Українка); Всю країну охопила лихоманка поліцейських нагінок, попереджень і трусів (П. Колесник); Уже з виходом першої книжки Антоненка-Давидовича її автор зазнав страшного цькування з боку тодішньої критики (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цькування — цькува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. цькування — ЦЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. цькува́ти. [Голоси:] А де ж пантера? – Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара... Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування) (Леся Українка); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам справжню насолоду (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. цькування — -я, с. Дія і стан за знач. цькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цькування — Цькува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. цькування — ЦЬКУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. цькува́ти. [Голоси:] А де ж пантера? — Он же, там сидить, мов кіт, напроти варвара… Гиджа!.. (Регіт, тупання, цькування) (Л. Укр., II, 1951, 541); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Словник української мови в 11 томах
  6. цькування — Цькування, -ня с. Травля собаками. Словник української мови Грінченка