1. Орфографічний словник української мови

цінь

цінь 1

іменник жіночого роду

цина

діал.

цінь 2

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цінь — ЦІНЬ¹, і, ж., діал. Цина. Мар'янці купили гарну кужілку, обложену цінню (П. Куліш). ЦІНЬ², ЦІНЬ-ЦІ́НЬ, виг., розм. Звуконаслідування, що означає цінькання. Цінь, цінь, тарара!... Словник української мови у 20 томах
  2. цінь — -і, ж., діал. Цина, олово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цінь — Цінь, -ні = ци́на (оливо) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цінь — ЦІНЬ¹, і, ж., діал. Цина. Мар’янці купили гарну кужілку, обложену цінню (П. Куліш, Вибр., 1969, 291). ЦІНЬ², ЦІНЬ-ЦІ́НЬ, виг., розм. Звуконаслідування, що означає цінькання. Цінь, цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила) (Номис, 1864, № 2062). Словник української мови в 11 томах
  5. цінь — Цінь, -ні I ж. = цина. КС. 1883. VII. 508. --------------- Цінь! II меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Вх. Уг. 274. см. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила). Ном. № 2062. Словник української мови Грінченка