ціхувати

ціхува́ти

дієслово недоконаного виду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціхувати — Ціхува́ти: Ці́хувати: — відзначати [III] — значити, відзначувати [IV] — мітити, значити, відзначати [II] — робити позначки [33] — характеризувати, визначати [16;41] — характеризувати, надавати певних рис [45] ціхува́ти: клеймить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. ціхувати — ЦІХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Відзначати (у 1 знач.). Поволі-поволі й на лице його осідав той сумний, розсіяний вираз, яким відзначаються всі ідіоти, у котрих звільна щезає все, що ціхує чоловіка, а остають [остаються] чисто звірячі... Словник української мови у 20 томах
  3. ціхувати — ціхува́ти характеризувати, визначати (ст): Поправляв я три рази і позбувся всіх друкарських ошибок. Хто перегляне співаник, мусить признати, що нема там бездушного недбальства і загумінкової нездарности, які ціхують не раз українські видання (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. ціхувати — -ую, -уєш, недок., діал. Відзначати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ціхувати — ЦІХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Відзначати (у 1 знач.). Поволі-поволі й на лице його осідав той сумний, розсіяний вираз, яким відзначаються всі ідіоти, у котрих звільна щезає все, що ціхує чоловіка, а остають [остаються] чисто звірячі, вегетативні інстинкти (Фр., І, 1955, 155). Словник української мови в 11 томах