чадо

Значення в інших словниках

1. чадо — див. дитина Словник синонімів Вусика
2. чадо — див. младенець Словник чужослів Павло Штепа
3. чадо — ЧА́ДО, а, с. 1. заст., тепер жарт. й ірон. Дитина (син або дочка). Та через його потайні радощі трохи не вмерла й сама Настуся, єдине чадо, що народилось у нього (Ганна Барвінок); – Радо б я тобі послугувала, Так у мене не купане чадо (Л. Словник української мови у 20 томах
4. чадо — Дитина Словник застарілих та маловживаних слів
5. чадо — -а, с. 1》 заст., жарт. Дитина (син або дочка). || Той, хто підлягає старшому (цареві, королю і т. ін.); підданий. 2》 перен., книжн., ірон. Породження чого-небудь (епохи, певного соціального середовища або угруповання, якихось впливів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чадо — ДИТИ́НА (щодо батьків — син або дочка), ДИТЯ́ пестл., КРОВИ́НКА пестл., ЧА́ДО уроч., жарт., ПЛОТЬ І КРОВ (ПЛОТЬ ВІД ПЛО́ТІ) уроч., ПОРО́ДЖЕННЯ уроч.; ВИ́ШКРЕБОК зневажл. (про останню дитину в сім'ї). — Дитино моя дорога, кровинко моя виплакана (М. Словник синонімів української мови
7. чадо — ЧА́ДО, а, с. 1. заст., жарт. Дитина (син або дочка). Та через його потайні радощі трохи не вмерла й сама Настуся, єдине чадо, що народилось у нього (Барв., Опов.., 1902, 452); — Радо б я тобі послугувала, Так у мене не купане чадо (Перв. Словник української мови в 11 томах
8. чадо — Чадо, -да с. 1) Дитя. 2) соб. Дѣти. Чуб. II. 42. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Гол. IV. 554. ум. чаденько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило. Гол. II. 75. Словник української мови Грінченка