чванькуватість

чванькува́тість

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чванькуватість — [чван'куват'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. чванькуватість — ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий. Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості... Словник української мови у 20 томах
  3. чванькуватість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чванькуватість — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. чванькуватість — Чванькува́тість, -тости, -тості Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чванькуватість — ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий. Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості... Словник української мови в 11 томах