1. Словник української мови в 11 томах

чванькуватість

ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий.

Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості, що останнім часом стали розвиватися в характері Маслюка (Багмут, Щасл. день.., 1951, 66);

Спокійно і м’яко, але завжди з відразою глузував він з пози, пихи, чванькуватості (Мас., Життя.., 1960, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чванькуватість — [чван'куват'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. чванькуватість — ЧВАНЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькува́тий. Захоплений успіхами свого вихованця, старший лейтенант не помічав або просто не надавав значення проявам зазнайства і чванькуватості... Словник української мови у 20 томах
  3. чванькуватість — чванькува́тість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. чванькуватість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. чванькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чванькуватість — ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ (надмірно висока думка про себе — і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших), ГО́РДОЩІ мн., ГОРДОВИ́ТІСТЬ, ГО́РДІСТЬ, БУНДЮ́ЧНІСТЬ підсил., ПИХА́ підсил., ПИХА́ТІСТЬ підсил., ЧВА́НСТВО підсил., ЧВАНЛИ́ВІСТЬ підсил., ГОРДИ́НЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. чванькуватість — Чванькува́тість, -тости, -тості Правописний словник Голоскевича (1929 р.)