челядонька

челя́донька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челядонька — ЧЕЛЯ́ДОНЬКА, и, ж. 1. збірн., заст., діал. Зменш.-пестл. до челя́да і че́лядь. Ой, не бий мене, мій миленький, удень Да не сміши челядоньки і людей (Ганна Барвінок); Весняночка, паняночка, Чом на тобі пусто? Чом немає челядоньки, Як бувало густо? (І. Словник української мови у 20 томах
  2. челядонька — -и, ж. 1》 діал. Пестл. до челядина. 2》 збірн., іст., заст., діал. Пестл. до челядь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. челядонька — ЧЕЛЯ́ДОНЬКА, и, ж. 1. діал. Пестл. до челяди́на. Вже передня челядонька місток проскакала, А матінка перед паном навколішки стала (Кост., І, 1967, 37). 2. збірн., іст., заст., діал. Пестл. до че́лядь. Словник української мови в 11 томах
  4. челядонька — Челядонька, челядочка, -ки ж. 1) ум. отъ челядь. 2) ум. отъ челядка. Словник української мови Грінченка