1. Орфографічний словник української мови

чепуруха

чепуру́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чепуруха — див. охайний; чарка Словник синонімів Вусика
  2. чепуруха — ЧЕПУРУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до чепуру́н. То не прибрано в кухні – і вона гарикає Христі; а розпочне Христя прибирати, вона гукає: – Оця ще мені чепуруха (Панас Мирний); Треба сказати, що тітка Ликера була чепуруха надзвичайна (С. Словник української мови у 20 томах
  3. чепуруха — -и, ж., розм. 1》 Жін. до чепурун. 2》 жарт. Велика чарка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чепуруха — Чепуру́ха, -хи, -сі; -ру́хи, -ру́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чепуруха — ЧЕПУРУ́ХА, и, ж., розм. 1. Жін. до чепуру́н. То не прибрано в кухні — і вона гарикає Христі; а розпочне Христя прибирати, вона гукає: — Оця ще мені чепуруха (Мирний, III, 1954, 233); Треба сказати, що тітка Ликера була чепуруха надзвичайна (Добр., Ол. Словник української мови в 11 томах