1. Орфографічний словник української мови

чижик

чи́жик

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чижик — ЧИ́ЖИК, а, ч., розм. Зменш. до чиж. Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав (Л. Глібов); Здійснилася, отже, давня Маняшина мрія мати свого чижика. Мала страшенно любить усе живе (В. Канівець). Словник української мови у 20 томах
  2. чижик — -а, ч., розм. Те саме, що чиж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чижик — Чи́жик, -ка; -жики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. чижик — ЧИ́ЖИК, а, ч., розм. Те саме, що чиж. Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав (Гл., Вибр., 1951, 16). Словник української мови в 11 томах
  5. чижик — Чиж, -жа м. 1) Чижъ, Fringilla Spinas. Вх. Пч. II. 11. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 17. ум. чижик. Весною чижик молоденький, такий співучіш, проворненький в садочку все собі скакав. Гліб. Словник української мови Грінченка