чинок

чино́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинок — ЧИНО́К, нка́, ч. Зменш. до чин 1, 2. [Тетяна:] Ви думаєте, що пайматка [мати] ваша уже і гірша од вас затим, що ви письменний, нажили якийсь чинок (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. чинок — -нка, ч. Зменш. до чин 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чинок — ЧИНО́К, нка́, ч. Зменш. до чин 1, 2. [Тетяна:] Ви думаєте, що пайматка [мати] ваша уже і гірша од вас затим, що ви письменний, нажили якийсь чинок (Котл., II, 1953, 51). Словник української мови в 11 томах