чинок
ЧИНО́К, нка́, ч. Зменш. до чин 1, 2.
[Тетяна:] Ви думаєте, що пайматка [мати] ваша уже і гірша од вас затим, що ви письменний, нажили якийсь чинок (Котл., II, 1953, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чинок — ЧИНО́К, нка́, ч. Зменш. до чин 1, 2. [Тетяна:] Ви думаєте, що пайматка [мати] ваша уже і гірша од вас затим, що ви письменний, нажили якийсь чинок (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
- чинок — чино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чинок — -нка, ч. Зменш. до чин 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови