чинок

ЧИНО́К, нка́, ч. Зменш. до чин 1, 2.

[Тетяна:] Ви думаєте, що пайматка [мати] ваша уже і гірша од вас затим, що ви письменний, нажили якийсь чинок (Котл., II, 1953, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинок — ЧИНО́К, нка́, ч. Зменш. до чин 1, 2. [Тетяна:] Ви думаєте, що пайматка [мати] ваша уже і гірша од вас затим, що ви письменний, нажили якийсь чинок (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. чинок — чино́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. чинок — -нка, ч. Зменш. до чин 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови