1. Словник української мови в 11 томах

чинолюбний

ЧИНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін.

Чинолюбна людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинолюбний — ЧИНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина. Словник української мови у 20 томах
  2. чинолюбний — чинолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чинолюбний — -а, -е. Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови