чинолюбний
ЧИНОЛЮ́БНИЙ, а, е.
Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін.
Чинолюбна людина.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чинолюбний — чинолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- чинолюбний — -а, -е. Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чинолюбний — ЧИНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина. Словник української мови в 11 томах