чинолюбний
чинолю́бний
-а, -е.
Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чинолюбний — ЧИНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина. Словник української мови у 20 томах
- чинолюбний — чинолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- чинолюбний — ЧИНОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить чини, прагне будь-що їх мати, намагається вислужитися до високого рангу і т. ін. Чинолюбна людина. Словник української мови в 11 томах