1. Орфографічний словник української мови

чиргик

чирги́к

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чиргик — ЧИРГИ́К, ЧИРГИ́К-ЧИРГИ́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, передає різкий звук, який виникає від тертя залізного предмета по якій-небудь твердій поверхні. – Чую, – пиляють [фіни]. Чиргик-чиргик, чиргик-чиргик (Григорій Тютюнник). 2. у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  2. чиргик — ЧИРГИ́К, ЧИРГИ́К-ЧИРГИ́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає різкий звук, який виникає від тертя залізного предмета по якій-небудь твердій поверхні. — Чую, — пиляють [фінни]. Чиргик-чиргик, чиргик-чиргик (Тют., Вир, 1964, 291). Словник української мови в 11 томах