1. Орфографічний словник української мови

чирятко

чиря́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чирятко — ЧИРЯ́ТКО, а, род. мн. ток, с. Зменш.-пестл. до чиря́. [Миколаш:] Ех, проґавив. Сім крижнів і чирятко – під самим носом! (Яків Баш); Схоплене за тулуб чирятко силкувалось дряпатись своїми маленькими полотенчатими ніжками... Словник української мови у 20 томах
  2. чирятко — -а, с. Зменш.-пестл. до чиря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чирятко — ЧИРЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до чиря́. [Миколаш:] Ех, прогавив. Сім крижнів і чирятко — під самим носом! (Баш, П’єси, 1958, 165). Словник української мови в 11 томах