1. Орфографічний словник української мови

членкор

членко́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. членкор — ЧЛЕНКО́Р, а, ч., розм. Те саме, що член-кореспонде́нт. Міняти місце мешкання [Марченко] не збирався, хоч, мабуть, коли б попросив, йому, доктору, членкору, виділили б квартиру в академмістечку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  2. членкор — -а, ч., розм. Те саме, що член-кореспондент. Великий тлумачний словник сучасної мови