чотирикінцевий

чотирикінце́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чотирикінцевий — ЧОТИРИКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має чотири кінці (див. кіне́ць¹ 1). Майстер [Коліянович] відійшов від традиційних форм православ'я і виготовив чотирикінцевий хрест, кожний кінець якого завершується трилопатевим розширенням (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах