чтиво

чти́во

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чтиво — див. газета Словник синонімів Вусика
  2. чтиво — ЧТИ́ВО, а, с., розм. 1. збірн. Книги, твори для читання. Він любив новинки, переповнені екзотикою, і батько просто з ніг збивався, здобуваючи синові чтиво до смаку (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. чтиво — -а, с., розм. 1》 збірн. Книги, твори для читання. 2》 Читання, читка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чтиво — ЧТИ́ВО, а, с., розм. 1. збірн. Книги, твори для читання. Він любив новинки, переповнені екзотикою, і батько просто з ніг збивався, здобуваючи синові чтиво до смаку (Збан., Курил. Словник української мови в 11 томах