1. Орфографічний словник української мови

чудачок

чудачо́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудачок — див. дивак Словник синонімів Вусика
  2. чудачок — ЧУДАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до чуда́к. – Чудачок цей Дімі, страшенно неврівноважена натура... Ви вже давно з ним живете? (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  3. чудачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чудак. Великий тлумачний словник сучасної мови