1. Словник української мови у 20 томах

чудачок

ЧУДАЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до чуда́к.

– Чудачок цей Дімі, страшенно неврівноважена натура... Ви вже давно з ним живете? (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудачок — див. дивак Словник синонімів Вусика
  2. чудачок — чудачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. чудачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до чудак. Великий тлумачний словник сучасної мови