чужоземка

чужозе́мка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужоземка — ЧУЖОЗЕ́МКА, и, дав. і місц. ці, ж. Жін. до чужозе́мець. Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Н. Рибак); Я приїхав у незнаний край. – Чужоземко молодая, хто ти? (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  2. чужоземка — -и. Жін. до чужоземець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чужоземка — ЧУЖОЗЕ́МКА, и, ж. Жін. до чужозе́мець. Він [Бальзак], непомітно для себе, все частіше думав про далеку чужоземку (Рибак, Помилка.., 1956, 85); Я приїхав у незнаний край.— Чужоземко молодая, хто ти? (Рильський, І, 1960, 188). Словник української мови в 11 томах