1. Орфографічний словник української мови

чужіти

чужі́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужіти — ЧУЖІ́ТИ, і́ю, і́єш. недок., мин. ч. чужі́в, чужі́ла, чужі́ло. Ставати чужим (у 1–3 знач.). Вірі боліло. Вона все більше виходила з чоловікового життя, а він – із її, вони поступово чужіли одне одному й нічим було цьому горю зарадити (В. Коротич). Словник української мови у 20 томах
  2. чужіти — -ію, -ієш, недок. Те саме, що чужішати. Великий тлумачний словник сучасної мови