1. Орфографічний словник української мови

чумний

чумни́й

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чумний — ЧУМНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до чума́. Епідеміолог академік Д. Н. Заболотний (1866-1929 рр.) вивчав чумні захворювання в Індії, Аравії, Китаї, Монголії, Манчжурії, Поволжі і Закавказзі (з наук. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  2. чумний — -а, -е. 1》 Прикм. до чума. || Який викликає чуму. || Заражений чумою. 2》 перен., розм. Який утратив здатність нормально мислити; очманілий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чумний — ОЧМАНІ́ЛИЙ розм. (який під впливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, діяти), ОЧАМРІ́ЛИЙ розм., ОЧМАРІ́ЛИЙ розм., ЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧМЕ́ЛЕНИЙ розм., ЗАЧУМІ́ЛИЙ розм., ЗАЧУ́МЛЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. чумний — ЧУМНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до чума́. Епідеміолог академік Д. Н. Заболотний (1866-1929 рр.) вивчив чумні захворювання в Індії, Аравії, Китаї, Монголії, Манчжурії, Поволжі і Закавказзі (Іст. Словник української мови в 11 томах