шаленець
шале́нець
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шаленець — див. непокірний Словник синонімів Вусика
- шаленець — ШАЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що безу́мець 2. Не забарилися наскочити й розсатанілі драгуни й кинулись на цих дванадцятеро шаленців; призначені смерті грюкнули враз із рушниць і підставили довгі списи (М. Словник української мови у 20 томах
- шаленець — -нця, ч., розм. Те саме, що безумець 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаленець — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм. Словник синонімів української мови
- шаленець — Шале́нець, -ле́нця; -ле́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шаленець — ШАЛЕ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Те саме, що безу́мець 2. Не забарилися наскочити й розсатанілі драгуни й кинулись на цих дванадцятеро шаленців; призначені смерті грюкнули враз із рушниць і підставили довгі списи (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
- шаленець — Шале́нець, -нця м. Безумецъ. Словник української мови Грінченка