1. Орфографічний словник української мови

шанолюбець

шанолю́бець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шанолюбець — ШАНОЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., ірон. Той, хто любить шану; пихатий. Це був боєць за повалення старої машини царизму, Він ганьбив чванливе і підлабузнювате чиновництво, хабарників, шанолюбців і лакиз, закликав народ скинути кайдани і будувати життя вільне, чесне й нове (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. шанолюбець — -бця, ч. Той, хто любить шанобливе ставлення до себе, вияви поваги та шани до себе. Великий тлумачний словник сучасної мови