шапар

шапа́р

іменник чоловічого роду, істота

шафар; шапкар

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шапар — ШАПА́Р, я́, ч., заст., діал. Те саме, що шафа́р. Він був тут [у тюрмі] за шапаря. Цю “посаду” посідав уже кілька місяців, і всі були задоволені його розподілом сніданків та вечер (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  2. шапар — шапар, шафар економ, ключник Словник застарілих та маловживаних слів
  3. шапар — I -а, ч., муз. Те саме, що шабр. II -я, ч., заст., діал. 1》 Те саме, що шафар. 2》 Шапкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шапар — ШАПА́Р, я́, ч., заст., діал. 1. Те саме, що шафа́р. Він був тут [у тюрмі] за шапаря. Цю "посаду" посідав уже кілька місяців, і всі були задоволені його розподілом сніданків та вечер (Досв., Вибр., 1959, 134). 2. Шапкар. Ей, миряне!... Словник української мови в 11 томах