шапар
ШАПА́Р, я́, ч., заст., діал.
1. Те саме, що шафа́р.
Він був тут [у тюрмі] за шапаря. Цю "посаду" посідав уже кілька місяців, і всі були задоволені його розподілом сніданків та вечер (Досв., Вибр., 1959, 134).
2. Шапкар.
Ей, миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіться, сходіться ради послухати, табаки понюхати! (Номис, 1864, № 6126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шапар — ШАПА́Р, я́, ч., заст., діал. Те саме, що шафа́р. Він був тут [у тюрмі] за шапаря. Цю “посаду” посідав уже кілька місяців, і всі були задоволені його розподілом сніданків та вечер (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- шапар — шапа́р іменник чоловічого роду, істота шафар; шапкар діал. Орфографічний словник української мови
- шапар — шапар, шафар економ, ключник Словник застарілих та маловживаних слів
- шапар — I -а, ч., муз. Те саме, що шабр. II -я, ч., заст., діал. 1》 Те саме, що шафар. 2》 Шапкар. Великий тлумачний словник сучасної мови