шаркотання
шаркота́ння
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шаркотання — див. шум Словник синонімів Вусика
- шаркотання — ШАРКОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шаркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Іван скулився, запер дух у собі і насторожив уха [вуха] щосили. Ось чує шаркотання, наче хто ступає по хаті босими ногами (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- шаркотання — -я, с., розм. Дія за знач. шаркотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шаркотання — ШАРКОТА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шаркота́ти і звуки, утворювані цією дією. Іван скулився, запер дух у собі і насторожив уха щосили. Ось чує шаркотання, наче хто ступає по хаті босими ногами (Фр., І, 1955, 162). Словник української мови в 11 томах