шафран

шафра́н 1

іменник чоловічого роду

рослина

шафра́н 2

іменник чоловічого роду

висушені квітки

збірн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шафран — ШАФРА́Н, у, ч. 1. бот. Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими, жовтогарячими квітками. Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани.., шафрани та рястки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. шафран — -у, ч. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими квітами. 2》 збірн. Висушені приймочки квітів цієї рослини, які використовуються для виготовлення оранжево-жовтих фарб, прянощів, ліків і т. ін. 3》 Зимостійкий сорт яблук. || Яблуня, що дає плоди цього сорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шафран — шафра́н (араб. зафаран) 1. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини півникових. Поширені переважно у Середземномор’ї. Ш. посівний, або культурний, вирощують як фарбувальну й пряну рослину; використовують у народній медицині. Багато видів декоративні. 2. Сорт яблук. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. шафран — Багаторічна гірська рослина родини півникових, поширена переважно у Середземномор'ї; з приймочок маточки одержують порошок шафрану — цінну приправу і жовтий барвник; вважається рослиною, яка підвищує любовну енергію; цвіте напровесні; вирощують як декоративну рослину. Універсальний словник-енциклопедія
  5. шафран — ШАФРА́Н (трав'яниста рослина з оранжево-жовтими або фіолетовими квітками), КРО́КІС, КРО́КУС, ШАПРА́Н розм., ПРО́СЕРЕН (ПРО́СЕРЕНЬ) діал. Тут вже весна, цвітуть мигдалі, дикий шафран (М. Словник синонімів української мови
  6. шафран — ШАФРА́Н, у, ч. 1. (Crocus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими квітами. Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани.., шафрани та рястки (Весн. Словник української мови в 11 томах