шафран

ШАФРА́Н, у, ч.

1. (Crocus L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими квітами.

Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани.., шафрани та рястки (Весн. флора, 1955, 143);

На північних схилах [Хомутовського степу] цвіте шафран сітчастий (Укр. бот. ж., XIII, 2, 20);

Серед кущів на вогкій землі процвітає шафран, який і посилаю тобі (Коцюб., III, 1956, 137).

2. збірн. Висушені приймочки квітів цієї рослини, які використовуються для виготовлення оранжево-жовтих фарб, прянощів, ліків і т. ін.

Ферідун загадав, щоб запалили огонь та щоб кадили амброю та шафраном (Крим., Вибр., 1965, 188);

В мисках лиснів рисовий плов. Посипані імбиром і шафраном коржі лежали на високих срібних вазах (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 343).

3. Зимостійкий сорт яблук.

Біля квітів і фруктів — ніби відмолоділий на кілька років Терентій.., він пояснює народу досягнення науки: — Ось кандиль-китайка, ренклод-реформа, ..шафран північний, бергамот-новик (Довж., І, 1958, 458);

// Яблуня, що дає плоди цього сорту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шафран — ШАФРА́Н, у, ч. 1. бот. Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими, жовтогарячими квітками. Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани.., шафрани та рястки (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. шафран — шафра́н 1 іменник чоловічого роду рослина шафра́н 2 іменник чоловічого роду висушені квітки збірн. Орфографічний словник української мови
  3. шафран — -у, ч. 1》 Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових перев. з оранжево-жовтими квітами. 2》 збірн. Висушені приймочки квітів цієї рослини, які використовуються для виготовлення оранжево-жовтих фарб, прянощів, ліків і т. ін. 3》 Зимостійкий сорт яблук. || Яблуня, що дає плоди цього сорту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шафран — шафра́н (араб. зафаран) 1. Рід багаторічних трав’янистих рослин родини півникових. Поширені переважно у Середземномор’ї. Ш. посівний, або культурний, вирощують як фарбувальну й пряну рослину; використовують у народній медицині. Багато видів декоративні. 2. Сорт яблук. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. шафран — Багаторічна гірська рослина родини півникових, поширена переважно у Середземномор'ї; з приймочок маточки одержують порошок шафрану — цінну приправу і жовтий барвник; вважається рослиною, яка підвищує любовну енергію; цвіте напровесні; вирощують як декоративну рослину. Універсальний словник-енциклопедія
  6. шафран — ШАФРА́Н (трав'яниста рослина з оранжево-жовтими або фіолетовими квітками), КРО́КІС, КРО́КУС, ШАПРА́Н розм., ПРО́СЕРЕН (ПРО́СЕРЕНЬ) діал. Тут вже весна, цвітуть мигдалі, дикий шафран (М. Словник синонімів української мови