шваґер
шва́ґер
іменник чоловічого роду, істота
шурин; сестрин чоловік
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шваґер — Шва́ґер: — чоловік сестри; брат чоловіка [55] — шуряк, сестрин чоловік, зять, дівер [53] Словник з творів Івана Франка
- шваґер — (брат дружини) шуряк; (сестрин чоловік) зять. Словник синонімів Караванського
- шваґер — шва́ґер (шва́ґєр) 1. брат дружини або чоловіка (м, ср, ст): Хто хотів співати, виходив на середину. Я зголосив пісню “Послухайте, люди”, її ніхто не знав. Я заспівав: “Послухайте люди, Що вам дядько за́гра. На Замарстино́ві За́бив шваґер шваґра”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- шваґер — ШУ́РИН (брат дружини), СВОЯ́К рідше, ШУРЯ́К розм., ШВА́ҐЕР діал. Не єсть ти мій чоловік — Великий розбійничок: Убив брата мойого, Ще й шурина свойого (пісня); Якось у суботу до хазяйки прийшли гості — свояки, брати хазяйчині з товаришами (О. Словник синонімів української мови
- шваґер — Шва́ґер, -ґра; шва́ґри, -ґрів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шваґер — Шваґер, -ґра м. = швагер. Пора шваґра поховати. Чуб. Словник української мови Грінченка