швейцарка
швейца́рка 1
іменник жіночого роду, істота
громадянка Швейцарії
швейца́рка 2
іменник жіночого роду, істота
сторожиха
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швейцарка — ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці. ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р. Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
- швейцарка — I див. швейцарці. II -и, розм. Жін. до швейцар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- швейцарка — ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці. ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р. Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Шовк., Людина.., 1962, 239). Словник української мови в 11 томах