швейцарка
ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці.
ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р.
Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Шовк., Людина.., 1962, 239).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швейцарка — ШВЕЙЦА́РКА¹ див. швейца́рці. ШВЕЙЦА́РКА², и, ж., розм. Жін. до швейца́р. Швейцарка, як їй і належиться, сиділа за своїм столиком коло входу (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
- швейцарка — швейца́рка 1 іменник жіночого роду, істота громадянка Швейцарії швейца́рка 2 іменник жіночого роду, істота сторожиха розм. Орфографічний словник української мови
- швейцарка — I див. швейцарці. II -и, розм. Жін. до швейцар. Великий тлумачний словник сучасної мови