1. Орфографічний словник української мови

шерхати

ше́рхати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерхати — див. шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шерхати — ШЕ́РХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти. Натовп увесь аж дух затаїв – чути, як шерхало листя вгорі (А. Головко); // чим. Викликати шерех, шелест. Свист паровозів, трамваїв дзвінки. А внизу десь Люди проходять, підошвами шерхають (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
  3. шерхати — -аю, -аєш, недок., розм. Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти. || чим. Викликати шерех, шелест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шерхати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шерхати — ШЕ́РХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти. Натовп увесь аж дух затаїв — чути, як шерхало листя вгорі (Головко, І, 1957, 196); // чим. Викликати шерех, шелест. Свист паровозів, трамваїв дзвінки. Словник української мови в 11 томах