1. Словник української мови в 11 томах

шерхати

ШЕ́РХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти.

Натовп увесь аж дух затаїв — чути, як шерхало листя вгорі (Головко, І, 1957, 196);

// чим. Викликати шерех, шелест.

Свист паровозів, трамваїв дзвінки. А внизу десь Люди проходять, підошвами шерхають (Мисик. Біля криниці, 1967, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерхати — див. шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шерхати — ШЕ́РХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти. Натовп увесь аж дух затаїв – чути, як шерхало листя вгорі (А. Головко); // чим. Викликати шерех, шелест. Свист паровозів, трамваїв дзвінки. А внизу десь Люди проходять, підошвами шерхають (В. Мисик). Словник української мови у 20 томах
  3. шерхати — ше́рхати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шерхати — -аю, -аєш, недок., розм. Видавати шерех, шелест; шелестіти, шарудіти. || чим. Викликати шерех, шелест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шерхати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови